МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

1. План самоосвіти на 2017-2018 н.р.

2.  Звіт  роботи над науково-методичною темою за період 2015-2017 років
 Протягом останніх 5 років  в рамках шкільної методичної теми  моя методична робота була спрямована  на реалізацію теми  «Формування комунікативної компетентності учнів на уроках  російської мови та зарубіжної літератури в умовах акмеологічного простору».

   В наш час багато  уваги приділяється формуванню компетентної особистості, тому що життєва компетентність – запорука успішного входження випускника школи в систему соціальних, економічних, політичних і культурних відносин.  Концепція сучасної  школи ставить за мету виховання людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, самореалізовуватися.

    Оволодіння комунікативними навичками  є тим мовним інструментом, що допоможе школярам стати в майбутньому успішними й соціально адаптованими членами соціуму.

На своїх уроках я використовую наступні види діяльності:

·        Проблемно – розвиваюче навчання.                    

   «Евріка» (створення проблемної ситуації на уроці), пошук відповідей  на поставлені проблемні запитання. Уроки проблемного  характеру, на мій погляд, сприяють більш глибокому аналізу прочитаного, розвитку в учнів вміння висловлювати власну думку і аргументовувати її, активізують логічне мислення,спонукають до пошуку шляхів вирішення проблеми. Так, на уроці літератури в 7 класі під час роботи над оповіданням  Дж.  Олдріджа «Останній дюйм»  перед  учнями були поставлені три проблемні запитання, відповіді на які треба було знайти в процесі дослідження подій твору, аналізу вчинків героїв  оповідання та на основі власних життєвих спостережень. Пошук відповідей на проблемні запитання сприяв неабиякій зацікавленості учнів./ див. урок  літ.в 7 кл. /«Своєрідність вирішення проблеми батьків та дітей в оповіданні Дж.Олдріджа «Останній дюйм»./ 

·        Робота в парах, в малих групах.

На своїх уроках практикую роботу учнів в парах, малих групах. Така організація роботи дозволяє розвивати в учнів навички  праці в колективі, виховує почуття  відповідальності,  стимулює  творчий підхід до справи, учні  отримують завдання дослідницького характеру. Так, наприклад, на уроці зарубіжної літератури в 6 класі на тему «Таємниця Різдва» учні двох груп досліджували і порівнювали різдвяні традиції України та Англії та їх відображення в творчості М.Гоголя та Ч.Діккенса. /див. урок  літ. в 6 кл.«Таємниця Різдва»/

Під час уроку зарубіжної літератури  в 7 класі на тему «Своєрідність вирішення проблеми батьків та дітей в оповіданні Дж. Олдріджа  «Останній дюйм». Подолання «останнього дюйму», що розділяє людей», учні трьох творчих груп складали поради  героям  оповідання для подолання відстані у відносинах між ними та придумали власний рецепт досягнення успіху в стосунках з рідними людьми.

/ див. урок  літ. в 7кл. «Своєрідність вирішення проблеми батьків та дітей в оповіданні Дж.Олдріджа «Останній дюйм».  /

·        Завдання творчого та нестандартного характеру.

Такі  завдання сприяють розвитку креативного мислення, нестандартного підходу до вирішення проблем, розвивають спостережливість, уважність; вчать бачити спільне й відмінне. Так, учням 5 класу на уроках зарубіжної літератури під час роботи над  оповіданням  «Том Сойєр» М.Твена пропоную розгадати ребус, щоб прочитати головний закон, який вивів для себе головний герой оповідання перевіряю прочитане за принципом розгадування кросворду. Під час роботи над твором А. Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха»  пропоную завдання: « Придумай, як би виглядало «Запрошення на свято».Склади його від імені Пеппі. Не забувай про її характер».  /див.Творчі завдання з літ в 5кл /

·        Інформаційно – комунікативні технології ( дискусії, публічні виступи та обговорення, відстоювання власної позиції) .Варто  зазначити, що особливу роль у формуванні комунікативних навичок  учнів відіграють уроки та окремі вправи з розвитку зв’язного мовлення. Так, наприклад, при підготовці уроку  «Искусство ведения спора»  учні 10 класу працювали в творчих групах, які готували виступи з історії питання від давніх філософів до сучасності, добирали крилаті вислови, розробляли рекомендації щодо правил ведення дискусії, проводили екскурс в різні країни світу з метою вивчення культури ведення діалогу. Учням належало відповісти на проблемне запитання: «Чи згодні ви з думкою, що готовність до компромісу – позитивна риса людини?» Після ознайомлення із структурою дискусії учням запропоновано обрати тему для дискутування, де є предмет обговорення.                                                                                                Такі уроки дають учням можливість розвивати монологічне та діалогічне мовлення, вчать вести колективне обговорення, підвищують культуру спілкування.  / див. урок з рос. мови  в  10 кл. « Искусство ведения спора» /

·        Ігрові технології.

 Ділові ігри, мандрівки,створення кадрів фільму, інсценування,що застосовуються під час уроку, дозволяють учителеві урізноманітнити і пожвавити перебіг уроку, а учні мають змогу наблизитися до героїв твору,оволодівають мистецтвом перевтілення, самовираження. Так,  в 7 кл.  на уроці з вивчення оповідання Дж. Олдріджа  «Останній дюйм» на етапі застосування отриманих знань  учні створювали уявні кадри фільму за оповіданням; творча група складала фанфік (власне  інтерпретування закінчення твору) та інсценізувала його під час уроку. Результат такої роботи – більш глибоке розуміння учнями  причин нелегких стосунків між близькими людьми, проблем, які піднімає автор у творі./див. урок літ. В 7 кл. Олдрідж «Останній дюйм»/

·        Інтерактивні вправи ( «Мікрофон», «Сенкан»,  «Асоціативний ряд», «Незакінчене   речення», «Мозковий штурм»  тощо).  Використання  інтерактивних вправ  на уроках мови та літератури сприяє активізації  пізнавальної діяльності учнів, розвитку логічного  та аналітичного мислення.  Тому такі вправи застосовую на всіх етапах уроку. Наприклад,  сенкан   і асоціативний ряд  до слова  «Різдво»   учні 6 класу складали  під час уроку з літератури «Таємниця Різдва». Вправа  «Мікрофон»  була застосована на заключному етапі уроку під час підведення підсумків. Учням потрібно було  висловити свою думку, над чим змусили їх замислитись твори М.Гоголя та Ч.Діккенса.  /див. урок з літ. 6кл. «Таємниця Різдва»/

·        Створення презентацій із зарубіжної літератури практикую в старших класах. Учням 9-11 класів пропоную підготувати презентацію життя і творчості письменника або дослідження історії створення того чи іншого твору. Учень має можливість вибрати найбільш важливі, з його точки зору, події життя письменника, дослідити причини, що передували  написанню твору та інше. Така робота  має дослідницький характер, вчить аналізувати, систематизувати прочитане, викликає інтерес до читання,  розвиває мову та естетичний смак./ див. презентації  учнів 9-11кл. Забєліна « Життя і творчість

Джорджа Байрона»,  Шишаєва «Омар Хайям», «Адам Міцкевич»; Рейдіна «Г.Маркес», Оргієць «Гафіз» /

·         Алгоритми та римовані  правила.

Є такий вираз: «Чтобы представить  мелкое крупным планом, нужно уметь привычное сделать странным». Всім відомо, як учні неохоче вчать правила. Тож, для більшої вмотивованості та зацікавленості пропоную школярам під час вивчення орфографії  на уроках російської мови в 5-7 класах на етапі формування нових знань  цілий ряд заримованих орфографічних правил.  Такі правила-вірші швидше запам’ятовуються учнями. Допомагають дітям розвивати орфографічну спостережливість і римовані алгоритми, які використовуються на етапі засвоєння  та закріплення вивченого./див. презентація римовані правила та алгоритми/

·        Вправи з використанням живопису.

Формуванню комунікативних навичок  (говорінню) сприяє система язикових вправ з використанням живопису. Вона включає творчі завдання різного ступеня складності. Так, на уроках з розвитку мови в 6 класі ( опис природи) ставлю запитання для первинного сприйняття картини. На наступному етапі завдання мають більш творчий характер, ставляться проблемні запитання, які потребують обґрунтування власного розуміння картини. / див. презентація  робота над картиною/

В 7класі під час вивчення повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» працюємо над картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Мета такої роботи – визначити ставлення художника  до своїх персонажів і порівняти з відношенням до козаків М.Гоголя, з’ясувати, як картина передає дух козацької вольності, нездоланну силу, міць та єдність козаків; виразити своє ставлення до побаченого та прочитаного.  /див. робота над картиною/

До картини Рафаеля Санті «Сикстинська Мадонна» звертаємось під час вивчення в 9 класі любовної лірики О.Пушкіна  «Я мить чудову пам’ятаю…»  під час представлення проекту творчої групи з історії написання поезії «Мадонна». Звертаємо увагу на приховане порівняння автором Н.Гончарової з образом «Мадонни» Рафаеля. З’ясовуємо, чому саме до такого порівняння  вдається автор, що він хоче підкреслити, на що звернути увагу./див. розробку уроку  літ. В 9 кл. О.Пушкін  «Я помню чудное мгновенье…»/.

     До цієї ж картини  звертаємось під час роботи над романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара». Розглядаючи біблійні мотиви в романі, звертаю увагу учнів, що Достоєвський дуже любив цю картину Рафаеля. Ставлю низку  проблемних запитань, що дає можливість учням висловити  і обстояти власну думку./див. розробку  з літ 10 кл. : «Возлюби ближнего…», или Евангелие от Достоевского. /

  Моє основне завдання – допомогти учням осмислити їх речову практику, навчити розуміти інших та бути зрозумілими. Вважаю, що використання  на уроках вищезазначених видів діяльності сприяє отриманню комунікативних навичок школярами з метою подальшої адаптації в соціумі.

Розвиток творчих здібностей учнів засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури

                                  

         Головною метою вивчення зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

         Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс.  Саме люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творча особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль поведінки - найбільш характерний. Розвиток креативності учнів у процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень. Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху.

       Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття.     

        Розвиток творчої активності учнів на уроках зарубіжної літератури  зумовлений самим життям. Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інноваційні технології. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

        Наше суспільство вимагає від майбутніх спеціалістів творчого ставлення до праці, тому сьогодні на уроках зарубіжної  літератури варто створювати умови в навчально-виховному процесі для реалізації учнями своїх творчих здібностей. Такі умови дають учителеві можливість використовувати інтерактивні технології навчання.

     Які умови потрібно створити для творчої самореалізації дитини:

§  Давати такі завдання, щоб дитина повірила в свої можливості.

§  Добре вивчити і знайти творчі здібності дитини.

§  Створювати    проблемні    ситуації    для    реалізації    творчих здібностей учнів.

§  Створювати персональні виставки творчих робіт, залучати  до участі у творчих групах.

§  Любити дитину і вірити в її успіх.

Що необхідно зробити в школі, аби забезпечити успішний рух вперед?

§  Учити дітей самостійно мислити, учити вчитись.

§  Стимулювати розвиток творчих здібностей учителів та учнів.

§  Створити умови для самореалізації особистості учнів з різним рівнем розвитку.

§  Любити і поважати особистість.

§  Використовувати на уроках сучасні інноваційні технології.

§  Навчання наближати до реального життя.

        Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання, використання яких не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, налаштування дитини на успіх, виявлення її здібності до творчості. Уміле застосування інноваційних форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв’язати  означені проблеми. Для цього потрібно:

§  Визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології.

§  Провести достатню попередню підготовку.

§  Забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи.

§  Дати учням інструктивні матеріали.

     Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом учителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власними зусиллями, або простежує від думки вченого. Він отримує не готові знання, а дістає їх власною працею, тобто вчиться мислити. У практичних роботах важливо надавати перевагу творчим завданням, які дають змогу саморозкритися обдаруванню. Наприклад:

§  намалювати ілюстрацію;

§  змінити кінцівку твору;

§  написати свою казку;

§  побути в ролі одного з літературних героїв;

§  написати есе, твір-роздум, відгук на твір;

§  скласти кросворд до твору;

§  написати кіносценарій до твору.

     Для формування творчої особистості важливе значення має розвиток  критичного мислення. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд  різних, іноді й протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття  обґрунтованих, виважених рішень та висновків. Сучасні дослідники Д.Кларк та А.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення, продукування ідей або розв’язання проблеми.

     Орієнтація на критичне мислення передбачає перш за все повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми. Критичне мислення передбачає дискутування між учасниками обговорення проблеми. Під час обговорення немає правильних (неправильних) відповідей,є різні позиції, точки зору. Відбувається обмін знаннями, колективне вирішення питання. І завдання учителя – переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання.

     Вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності і формувати творчу особистість учня.

    В розкритті проблеми творчих здібностей учнів чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра – головний обов’язок вчителя. Рівень уроку залежить від використання методів і прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, можливостями і рівнем інтелектуального розвитку учнів.

Застосування інтерактивних  методів навчання на уроках зарубіжної  літератури

 

І. Вимоги до сучасного уроку зарубіжної  літератури

Риси сучасного уроку зарубіжної літератури:

      Структура уроку зарубіжної літератури

Сучасні різновиди уроків

 ІІ. Інтерактивне навчання

 Суть інтерактивного навчання

Структура і методика інтерактивного уроку

 

         Завданням зарубіжної літератури є вивчення кращих творів світового письменства, розвиток художнього смаку та навиків самостійного спілкування з творами світового мистецтва, вміння свідомо сприймати закладені в мистецтві слова духовні цінності і відстоювати їх у житті.

Сьогодні ми не знаємо жодної країни у світі, де б у систему освіти була введена подібна дисципліна.

У нас же саме зарубіжна  література прилучатиме учнів до фундаментальних цінностей світу (зокрема в плані реалізації полікультурної освіти) і сприятиме культурному входженню України у світове співтовариство.

Будь-яка дисципліна, а особливо гуманітарна , повинна мати насамперед виховну спрямованість, дати учневі позитивну життєву настанову.

Вивчення літератури в школі грунтується на дидактичних, літературознавчих та методичних принципах. Найважливішими з них є традиційні, яких дотримується вчитель-словесник (науковість, історизм, зв’язок навчання і виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, аналіз твору в єдності форми і змісту, взаємодія мистецтва і дійсності в естетичній свідомості учня, особистісний характер читацької та літературознавчої діяльності.

Викладач зарубіжної ї літератури повинен бути надзвичайно чутливим і здатним до перевтілення, бо щоразу він змушений відмовлятися від власного “Я” і розчинятися цілком у словесній матерії митця, чиї твори він викладає… Це знову таки стара істина : високе космополітичне мистецтво (а саме таким за змістом є предмет світової літератури) цивілізує людину, привчає її жити в широкому і відкритому світі…”

Сьогодні у свідомості педагогів дедалі більше утверджується думка, що учень не науки вивчає, а за допомогою знань осягає світ і насамперед себе. Це означає, що кожний предмет ,який вивчається, має співвідноситися з цінностями самої особистості, бути спрямований на її розвиток. Тож уже не природознавчі й точні предмети, а саме гуманітарні, зокрема література, виходять на чільне місце в системі освіти. Зважаючи на це, головним вчителем стає вчитель літератури, адже йому належить виняткова роль духовного наставника молоді.

Література – це вікно у світ, саме при її вивченні розкриваються багатоманітні зв’язки з національними літературами, зі світом мистецтва, з мовами , історією, іншими галузями знань про світ , людину і культуру.

Вкрай необхідний зв’язок з українською літературою і культурою. Важливо показати , що цінності світової літератури , нехай створені за межами нашої країни , завжди ставали цінностями і нашої культури і надавали їй європейського характеру. Тисячами поетичних голосів українська культура відгукувалася на магістральні пошуки європейської і всієї світової літератури .

У сучасній школі дуже і дуже мало предметів , які б допомагали учневі з’ясувати пекучі проблеми сучасності, самовизначитися в контексті доби , відчути свою причетність до нової культури.

Тільки наш предмет, література, спроможний допомогти учневі в плані духовного самовизначення. Тож літературу чекає щаслива доля лише за умови , якщо вона не відокремиться від усього сучасного культурного життя, а розкриватиме , збагачуватиме насамперед власний гуманітарний зміст, даватиме учневі цілісне знання про світ і його самого у цьому світі.

І. Вимоги до сучасного уроку зарубіжної  літератури

Яким саме має бути сучасний урок зарубіжної  літератури?

Безперечно – цікавим! Будь-який урок починається з учителя, а будь-який твір – з автора.

Вчитель мусить бути обізнаний зі шляхом розвитку сучасної освіти, освітніми технологіями та розуміти необхідність методики постійного удосконалення курсу “Світова література”, адже йому виховувати молодь справжніми патріотами і водночас людьми, відкритими до діалогу з представниками різних культур, знайомити їх з духовним досвідом, втіленим у літературах різних країн, допомагати учням визначити своє місце в ньому.

Важливо пам’ятати: хоч який би принцип у викладанні зарубіжної  літератури обрав вчитель, головним на уроці є текст і його інтерпретація. Вчитель має навчити сприймати художній текст так, щоб учень при цьому отримав естетичне задоволення. Навчити осягати художнє – це своєрідне мистецтво. Недаремно Б. Брехт зазначав : “Сприйняття мистецтва – це мистецтво сприйняття “.

Саме уроки, на яких використовуються такі форми і структури і елементи, як створення мотиваційної установки до навчання , включення дидактичних ігор різних видів до процесу навчання, конструювання навчальної проблеми, створення навчальної ситуації, використання проблемних завдань, диференціація навчання; індивідуальна робота, робота творчих груп, створення сприятливої атмосфери, включення вчителя до уроку ситуації успіху, співробітництва; діалогу, самооцінки пов’язані з формуванням творчих здібностей, критичного мислення, уяви, емоційної сфери учня.

Основною формою роботи на уроці зарубіжної ї літератури має бути дискусія. Спонукаючи думати, вчитель розвиває не тільки критичне і логічне мислення, а й зв’язне мовлення учня, допомагає йому формувати свою позицію.

Головне завдання вчителя на сучасному уроці зарубіжної літератури – “включення” до творчої співпраці, до діалогу з автором усіх учнів; навчити учнів обґрунтовувати свої твердження. Але у такій ситуації він спонукає до пошуку істини, але не диктує, а розв’язує проблеми разом з учнем, нарівні з ним.

Важливо, щоб були збережені права на власну думку учня, права на свої власні переконання, щоб, вивчаючи на уроках шедеври світової літератури, вчитель виховував в учнів справжню шляхетність і толерантність.

Однією з актуальних проблем сучасної методики зарубіжної  літератури є проблема вдосконалення процесу навчання на уроці.

Останнім десятиліттям значного поширення набули так звані нетрадиційні форми уроків літератури, або, як їх ще іменують, новаторські заняття, чи уроки з неусталеною структурою. Сюди відносять уроки-концертні програми, уроки-конференції, уроки з широким використанням ігрових моментів, інтегровані уроки світової літератури та інших навчальних дисциплін, уроки-екскурсії тощо.

 Риси сучасного уроку зарубіжної  літератури:

–   дух творчих пошуків, широке залучення до навчального процесу;

–   науковість;

–   емоційність;

–   раціональне використання методів та прийомів;

– застосування інноваційних технологій.

 Структура уроку зарубіжної літератури

1. Актуалізація опорних знань.

2.Формування нових знань і способів дії.

3.Практичне застосування знань, умінь та навичок. Ця дидактична структура сприяє реалізації можливостей пізнавальної діяльності учнів, вона є орієнтиром для вчителів і широко інтерпретується в методичній структурі з урахуванням специфіки викладання літератури.

Структура уроку зарубіжної літератури визначається багатьма чинниками:

1)    змістом навчального матеріалу;

2)    специфікою предмета;

3)    віковими особливостями учнів певного класу;

4)    типом уроку;

5)    характером дидактичних, розвивальних та виховних завдань;

6)    рівнем підготовленості класу;

7)    особистісними здібностями та схильностями вчителя тощо.

Дидактична мета уроку зумовлює вибір його типу, методів і форм навчальної діяльості.

 Сучасні різновиди уроків

Серед сучасних різновидів уроків вивчення художнього твору зарубіжної  літератури виділяються уроки компаративного, культурологічного аналізу та інтегровані уроки.

Урок компаративного аналізу – це заняття, на якому домінуючим є компаративний шлях аналізу творів різних національних культур. Його мета – глибше розкрити ідеально-естетичну концепцію кожного з порівнюваних творів чи літературних явищ, дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств, літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

Урок культурологічного аналізу – це такий тип навчального заняття, що передбачає вивчення літературного твору з опорою на культурологічний контекст його епохи, тобто в координатах історико-культурної доби. Мета – показати учням, що художній твір – це явище культури на певному етапі її розвитку.

Популярним останнім часом стає інтегрований урок, предметом вивчення якого є багатоаспектні об’єкти, інформацію про сутність яких подають різні навчальні дисципліни. Дидактична мета інтегрованого уроку -дати глибокі різнобічні знання про об’єкт вивчення, залучаючи відомості різних навчальних предметів. Методика інтегрованих уроків ще мало досліджена в сучасній педагогічній науці, проте практика показує, що за дидактичною метою це можуть бути уроки вивчення нових знань; уроки систематизації та узагальнення; комбіновані уроки. Учені прогнозують, що в перспективі питома вага інтегрованих уроків буде зростати.

Також можна виділити і такий урок як урок-дослідження. Це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлено потребами сучасного суспільства, яке ставить перед школою завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Особлива роль у цьому процесі належить літературі, оскільки вона впливає на розвиток раціональної та чуттєвої сфери людини. Мета уроку-дослідження – розвивати в учнів уміння та навики, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом твору, навики самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації.

Іноді в курсі зарубіжної  літератури використовують і урок-семінар. Семінар – особлива форма групових навчальних занять, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час, здобуття знань учнями з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням в класі наслідків цієї роботи.

Дидактична мета уроку-семінару – формування в учнів уміння вчитися, самостійно працювати, шукати вирішення проблеми, всебічно розкривати й розвивати їхні інтелектуальні та моральні якості.

Практикується також і проведення уроку-диспуту. Диспут – публічна суперечка, дискусія, навчальна форма, яка передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору при обговоренні певної проблеми з метою її розв’язання. Дидактична мета такого уроку – дати учням можливість пройти шляхом пошуку істини при обговоренні складного діалектично суперечливого питання, навчити критично мислити, вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію.

Урок-диспут уже здобув досить широку популярність у шкільній практиці. Він є дійовою і ефективною формою в методичному арсеналі вчителя-словесника.

Урок-диспут має великі педагогічні можливості:

– сприяє глибокому осмисленню художньо-естетичного змісту літературного твору, винесеного на обговорення, висвітлення в ньому вічних проблем людського буття – філософських, соціальних, моральних принципів.

 ІІ. Інтерактивне навчання

Сучасним методом навчання є інтерактивне навчання, тобто діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

     Суть інтерактивного навчання:

— передбачається організація і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, взаємного вирішення загальних, але значущих для кожного учня завдань;

— навчальний процес організований таким чином, коли практично всі учні залучаються до процесу пізнання;

— кожен учень вносить свій особливий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності;

— навчання проходить в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки;

— в ході інтерактивного навчання учні вчаться:

–     критично мислити;

–     вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації;

–     зважувати альтернативні погляди, думки;

–     приймати продумані рішення;

–     брати участь у дискусіях;

–     спілкуватися з іншими людьми.

Для ефективного застосування інтерактивно­го навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в без­глузді “ігри заради самих ігор” ), педагог по­винен старанно планувати свою роботу, щоб:

—              дати, завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

—              відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням “ключ” до освоєння теми;

—   під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприй­няли його серйозно, а не механічно або “гра­ючись” виконали його;

—       на одному занятті можна використовувати одну (максимум-дві) інтерактивну вправу, а їх калейдоскоп;

—       дуже важливим є проведення спокійного гли­бокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтер­активній вправі;

—      проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними зав­даннями.

     Структура і методика інтерактивного уроку

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, вона включає п’ять елементів.

    І. Мотивація.

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати власну зацікавленість, усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Тут прийоми можуть бути різні: ситуації, які викличуть подив або зацікавленість, розповідь учителя, демонстрування наочності. Цей елемент уроку займатиме не більше 5% часу заняття.

 

П. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Формулювання результатів інтерактивного уроку для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:

Висвітлювати результати діяльності учнів і бути сформульованими таким чином: “Після цього уроку учні зможуть…”;

Чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. Тому воно має передбачати: обсяг і рівень засвоєння знань учнів, рівень розвитку навичок і вмінь, формування ставлення учнів до подій, явищ, процесів, що є предметом вивчення на уроці;

Наводити приклади подібних явищ;

Бути ясним і абсолютно зрозумілим у розмові.

Правильно сформульовані, а потім досягнені результати – 90% вашого успіху. Для того щоб почати процес навчання, потрібно:

Назвати тему уроку;

Звернути увагу на нові слова або проблемні питання;

“Попросити учнів оголосити очікувані результати за текстом;

Обгрунтувати оцінювання знань наприкінці уроку. Цей елемент уроку займатиме не більше 5% часу заняття.

ІІІ. Надання необхідної інформації

Мета цього елементу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, опанування інформацією за допомогою наочності. Для максимального ефекту можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає 10-15% часу.

IV. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття.

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку (50% часу уроку). Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення вправи:

–        Інструктування (2-3 хв.);

–        Об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв.);

–        Виконання завдання під керівництвом вчителя (5-15 хв.);

–        Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.);

–        Рефлексія результатів учнями: усвідомлення результатів роботи.

V. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку.

Функції підсумкового етапу уроку:

–        Прояснити зміст опрацьованого;

–        Порівняти реальні результати з очікуваними;

–        Аналіз зробленого;

–        Висновки;

–        Закріпити засвоєне;

–        Установити зв’язок між тим, що вже відомо;

– Навчитися застосовувати знання у майбутньому.

Стадії підсумкового етапу уроку:

Установлення фактів (що відбулося?)

Аналіз причин (чому це відбувалось?)

Планування дій (що робити далі?)

Готуючись до уроків зарубіжної  літератури, я заздалегідь даю учням завдання підготувати матеріал про життя і творчість письменника або поета. Наголошую на тому, що знати біографію письменника, значить краще зрозуміти його твори.

На уроці ставлю проблемну ситуацію, залучаю всіх учнів до обговорення і даю можливість кожному із них висловити свою думку.

В кінці уроку роблю висновок і таким чином підходимо до домашнього завдання. Часто воно буває у вигляді творчої роботи.

  Висновок

Зарубіжну  літературу потрібно викладати як мистецтво слова, як підручник життя, як діалог культур. І головною задачею викладача на сучасному уроці  літератури є «включення» до творчої співпраці всіх учнів, організовуючи їх діалог з автором, художнім текстом, навчаючи обгрунтовувати свої твердження. Вивчаючи на уроках шедеври світової літератури, потрібно виховувати в учнів справжню шляхетність і толерантність.