2. Звіт роботи над науково-методичною темою за період 2015-2017 років
Протягом останніх 5 років в рамках шкільної методичної теми моя методична робота була спрямована на реалізацію теми «Формування комунікативної компетентності учнів на уроках російської мови та зарубіжної літератури в умовах акмеологічного простору».
Розвиток творчих здібностей
учнів засобами інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури
Головною метою вивчення
зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів
до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури,
національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної
та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в
них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення
вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати
втілені в них естетичні й духовні цінності.
Проблема творчого розвитку
особистості в сучасному світі стоїть гостро. За останні роки інтерес до
проблеми творчості значно зріс. Саме
люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове, неповторне у всіх сферах
людської діяльності. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творча
особистість завжди володіє високим рівнем знань, має потяг до нового,
оригінального. Творча діяльність є її життєвою потребою, а творчий стиль
поведінки - найбільш характерний. Розвиток креативності учнів у процесі
шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших
значень. Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність,
далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху.
Розвиток творчих здібностей
необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим
раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх
розкриття.
Розвиток творчої активності
учнів на уроках зарубіжної літератури
зумовлений самим життям. Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно
мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну
точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та
життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти
найсучасніші інноваційні технології. І якщо провідною ідеєю педагога буде
виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме
роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.
Наше суспільство вимагає від
майбутніх спеціалістів творчого ставлення до праці, тому сьогодні на уроках
зарубіжної літератури варто створювати
умови в навчально-виховному процесі для реалізації учнями своїх творчих
здібностей. Такі умови дають учителеві можливість використовувати інтерактивні
технології навчання.
Які умови потрібно створити для творчої самореалізації
дитини:
§ Давати такі завдання, щоб дитина повірила в свої
можливості.
§ Добре вивчити і знайти творчі здібності дитини.
§ Створювати проблемні ситуації
для реалізації творчих здібностей учнів.
§ Створювати персональні виставки творчих робіт,
залучати до участі у творчих групах.
§ Любити дитину і вірити в її успіх.
Що необхідно зробити в школі, аби забезпечити успішний рух вперед?
§
Учити
дітей самостійно мислити, учити вчитись.
§
Стимулювати
розвиток творчих здібностей учителів та учнів.
§
Створити
умови для самореалізації особистості учнів з різним рівнем розвитку.
§
Любити
і поважати особистість.
§
Використовувати
на уроках сучасні інноваційні технології.
§
Навчання
наближати до реального життя.
Сучасна методика має багатий
арсенал прийомів інтерактивного навчання, використання яких не самоціль, а
засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, налаштування дитини на
успіх, виявлення її здібності до творчості. Уміле застосування інноваційних
форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв’язати означені проблеми. Для цього потрібно:
§ Визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї
чи іншої технології.
§ Провести достатню попередню підготовку.
§ Забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних
прийомів роботи.
§ Дати учням інструктивні матеріали.
Для розвитку творчих здібностей,
інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні,
дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом учителя учень
включається в пошук істини і досягає її розкриття власними зусиллями, або
простежує від думки вченого. Він отримує не готові знання, а дістає їх власною
працею, тобто вчиться мислити. У практичних роботах важливо надавати перевагу
творчим завданням, які дають змогу саморозкритися обдаруванню. Наприклад:
§ намалювати ілюстрацію;
§ змінити кінцівку твору;
§ написати свою казку;
§ побути в ролі одного з літературних героїв;
§ написати есе, твір-роздум, відгук на твір;
§ скласти кросворд до твору;
§ написати кіносценарій до твору.
Для формування творчої
особистості важливе значення має розвиток
критичного мислення. Критичне мислення зовсім не означає негативності
суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, іноді й протилежних підходів і розумінь
проблеми з метою прийняття
обґрунтованих, виважених рішень та висновків. Сучасні дослідники Д.Кларк
та А.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум
опрацьовує інформацію з метою осягнення, продукування ідей або розв’язання проблеми.
Орієнтація на критичне мислення
передбачає перш за все повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»:
кожен учень має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної
програми. Критичне мислення передбачає дискутування між учасниками обговорення
проблеми. Під час обговорення немає правильних (неправильних) відповідей,є
різні позиції, точки зору. Відбувається обмін знаннями, колективне вирішення
питання. І завдання учителя – переконати учнів прийняти той зміст, який він
пропонує з позиції наукового знання.
Вдала інтеграція сучасних
педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого навчання на
основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати
творчі здібності і формувати творчу особистість учня.
В розкритті проблеми творчих
здібностей учнів чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в
учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне
ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра
– головний обов’язок вчителя. Рівень уроку залежить від використання методів і
прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою
матеріалу, можливостями і рівнем інтелектуального розвитку учнів.
Застосування інтерактивних методів навчання на уроках зарубіжної літератури
І. Вимоги до сучасного уроку
зарубіжної літератури
Риси сучасного уроку зарубіжної
літератури:
Структура уроку
зарубіжної літератури
Сучасні різновиди уроків
ІІ. Інтерактивне навчання
Суть інтерактивного навчання
Структура і методика
інтерактивного уроку
Завданням зарубіжної літератури є
вивчення кращих творів світового письменства, розвиток художнього смаку та
навиків самостійного спілкування з творами світового мистецтва, вміння свідомо
сприймати закладені в мистецтві слова духовні цінності і відстоювати їх у
житті.
Сьогодні ми не знаємо жодної
країни у світі, де б у систему освіти була введена подібна дисципліна.
У нас же саме зарубіжна література прилучатиме учнів до
фундаментальних цінностей світу (зокрема в плані реалізації полікультурної
освіти) і сприятиме культурному входженню України у світове співтовариство.
Будь-яка дисципліна, а особливо
гуманітарна , повинна мати насамперед виховну спрямованість, дати учневі
позитивну життєву настанову.
Вивчення літератури в школі
грунтується на дидактичних, літературознавчих та методичних принципах.
Найважливішими з них є традиційні, яких дотримується вчитель-словесник
(науковість, історизм, зв’язок навчання і виховання, доступність, спрямованість
на розвиток учня, аналіз твору в єдності форми і змісту, взаємодія мистецтва і
дійсності в естетичній свідомості учня, особистісний характер читацької та
літературознавчої діяльності.
Викладач зарубіжної ї літератури
повинен бути надзвичайно чутливим і здатним до перевтілення, бо щоразу він
змушений відмовлятися від власного “Я” і розчинятися цілком у словесній матерії
митця, чиї твори він викладає… Це знову таки стара істина : високе
космополітичне мистецтво (а саме таким за змістом є предмет світової
літератури) цивілізує людину, привчає її жити в широкому і відкритому світі…”
Сьогодні у свідомості педагогів
дедалі більше утверджується думка, що учень не науки вивчає, а за допомогою
знань осягає світ і насамперед себе. Це означає, що кожний предмет ,який
вивчається, має співвідноситися з цінностями самої особистості, бути
спрямований на її розвиток. Тож уже не природознавчі й точні предмети, а саме
гуманітарні, зокрема література, виходять на чільне місце в системі освіти.
Зважаючи на це, головним вчителем стає вчитель літератури, адже йому належить
виняткова роль духовного наставника молоді.
Література – це вікно у світ,
саме при її вивченні розкриваються багатоманітні зв’язки з національними
літературами, зі світом мистецтва, з мовами , історією, іншими галузями знань
про світ , людину і культуру.
Вкрай необхідний зв’язок з
українською літературою і культурою. Важливо показати , що цінності світової
літератури , нехай створені за межами нашої країни , завжди ставали цінностями
і нашої культури і надавали їй європейського характеру. Тисячами поетичних
голосів українська культура відгукувалася на магістральні пошуки європейської і
всієї світової літератури .
У сучасній школі дуже і дуже мало
предметів , які б допомагали учневі з’ясувати пекучі проблеми сучасності,
самовизначитися в контексті доби , відчути свою причетність до нової культури.
Тільки наш предмет, література,
спроможний допомогти учневі в плані духовного самовизначення. Тож літературу
чекає щаслива доля лише за умови , якщо вона не відокремиться від усього
сучасного культурного життя, а розкриватиме , збагачуватиме насамперед власний
гуманітарний зміст, даватиме учневі цілісне знання про світ і його самого у
цьому світі.
І. Вимоги до сучасного уроку
зарубіжної літератури
Яким саме має бути сучасний урок
зарубіжної літератури?
Безперечно – цікавим! Будь-який
урок починається з учителя, а будь-який твір – з автора.
Вчитель мусить бути обізнаний зі шляхом
розвитку сучасної освіти, освітніми технологіями та розуміти необхідність
методики постійного удосконалення курсу “Світова література”, адже йому
виховувати молодь справжніми патріотами і водночас людьми, відкритими до
діалогу з представниками різних культур, знайомити їх з духовним досвідом,
втіленим у літературах різних країн, допомагати учням визначити своє місце в
ньому.
Важливо пам’ятати: хоч який би
принцип у викладанні зарубіжної
літератури обрав вчитель, головним на уроці є текст і його інтерпретація.
Вчитель має навчити сприймати художній текст так, щоб учень при цьому отримав
естетичне задоволення. Навчити осягати художнє – це своєрідне мистецтво.
Недаремно Б. Брехт зазначав : “Сприйняття мистецтва – це мистецтво сприйняття
“.
Саме уроки, на яких
використовуються такі форми і структури і елементи, як створення мотиваційної
установки до навчання , включення дидактичних ігор різних видів до процесу
навчання, конструювання навчальної проблеми, створення навчальної ситуації,
використання проблемних завдань, диференціація навчання; індивідуальна робота,
робота творчих груп, створення сприятливої атмосфери, включення вчителя до
уроку ситуації успіху, співробітництва; діалогу, самооцінки пов’язані з
формуванням творчих здібностей, критичного мислення, уяви, емоційної сфери
учня.
Основною формою роботи на уроці
зарубіжної ї літератури має бути дискусія. Спонукаючи думати, вчитель розвиває
не тільки критичне і логічне мислення, а й зв’язне мовлення учня, допомагає
йому формувати свою позицію.
Головне завдання вчителя на
сучасному уроці зарубіжної літератури – “включення” до творчої співпраці, до
діалогу з автором усіх учнів; навчити учнів обґрунтовувати свої твердження. Але
у такій ситуації він спонукає до пошуку істини, але не диктує, а розв’язує
проблеми разом з учнем, нарівні з ним.
Важливо, щоб були збережені права
на власну думку учня, права на свої власні переконання, щоб, вивчаючи на уроках
шедеври світової літератури, вчитель виховував в учнів справжню шляхетність і
толерантність.
Однією з актуальних проблем
сучасної методики зарубіжної літератури
є проблема вдосконалення процесу навчання на уроці.
Останнім десятиліттям значного
поширення набули так звані нетрадиційні форми уроків літератури, або, як їх ще
іменують, новаторські заняття, чи уроки з неусталеною структурою. Сюди
відносять уроки-концертні програми, уроки-конференції, уроки з широким
використанням ігрових моментів, інтегровані уроки світової літератури та інших
навчальних дисциплін, уроки-екскурсії тощо.
Риси сучасного уроку зарубіжної літератури:
– дух творчих пошуків, широке залучення до
навчального процесу;
– науковість;
– емоційність;
– раціональне використання методів та
прийомів;
– застосування інноваційних
технологій.
Структура уроку зарубіжної літератури
1. Актуалізація опорних знань.
2.Формування нових знань і
способів дії.
3.Практичне застосування знань,
умінь та навичок. Ця дидактична структура сприяє реалізації можливостей
пізнавальної діяльності учнів, вона є орієнтиром для вчителів і широко
інтерпретується в методичній структурі з урахуванням специфіки викладання
літератури.
Структура уроку зарубіжної
літератури визначається багатьма чинниками:
1) змістом навчального матеріалу;
2) специфікою предмета;
3) віковими особливостями учнів певного класу;
4) типом уроку;
5) характером дидактичних, розвивальних та
виховних завдань;
6) рівнем підготовленості класу;
7) особистісними здібностями та схильностями
вчителя тощо.
Дидактична мета уроку зумовлює
вибір його типу, методів і форм навчальної діяльості.
Сучасні різновиди уроків
Серед сучасних різновидів уроків
вивчення художнього твору зарубіжної
літератури виділяються уроки компаративного, культурологічного аналізу
та інтегровані уроки.
Урок компаративного аналізу – це
заняття, на якому домінуючим є компаративний шлях аналізу творів різних
національних культур. Його мета – глибше розкрити ідеально-естетичну концепцію
кожного з порівнюваних творів чи літературних явищ, дати історико-літературне
пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств,
літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.
Урок культурологічного аналізу –
це такий тип навчального заняття, що передбачає вивчення літературного твору з
опорою на культурологічний контекст його епохи, тобто в координатах
історико-культурної доби. Мета – показати учням, що художній твір – це явище
культури на певному етапі її розвитку.
Популярним останнім часом стає
інтегрований урок, предметом вивчення якого є багатоаспектні об’єкти, інформацію
про сутність яких подають різні навчальні дисципліни. Дидактична мета
інтегрованого уроку -дати глибокі різнобічні знання про об’єкт вивчення,
залучаючи відомості різних навчальних предметів. Методика інтегрованих уроків
ще мало досліджена в сучасній педагогічній науці, проте практика показує, що за
дидактичною метою це можуть бути уроки вивчення нових знань; уроки
систематизації та узагальнення; комбіновані уроки. Учені прогнозують, що в
перспективі питома вага інтегрованих уроків буде зростати.
Також можна виділити і такий урок
як урок-дослідження. Це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький
метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлено потребами
сучасного суспільства, яке ставить перед школою завдання виховати творчу особистість,
розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно
й застосовувати їх на практиці. Особлива роль у цьому процесі належить
літературі, оскільки вона впливає на розвиток раціональної та чуттєвої сфери
людини. Мета уроку-дослідження – розвивати в учнів уміння та навики, необхідні
для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом твору, навики
самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової
інформації.
Іноді в курсі зарубіжної літератури використовують і урок-семінар.
Семінар – особлива форма групових навчальних занять, що передбачає самостійне,
переважно в позаурочний час, здобуття знань учнями з використанням
різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням в класі наслідків цієї
роботи.
Дидактична мета уроку-семінару –
формування в учнів уміння вчитися, самостійно працювати, шукати вирішення
проблеми, всебічно розкривати й розвивати їхні інтелектуальні та моральні
якості.
Практикується також і проведення
уроку-диспуту. Диспут – публічна суперечка, дискусія, навчальна форма, яка
передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору при
обговоренні певної проблеми з метою її розв’язання. Дидактична мета такого
уроку – дати учням можливість пройти шляхом пошуку істини при обговоренні
складного діалектично суперечливого питання, навчити критично мислити, вести
полеміку, обґрунтовувати власну позицію.
Урок-диспут уже здобув досить
широку популярність у шкільній практиці. Він є дійовою і ефективною формою в
методичному арсеналі вчителя-словесника.
Урок-диспут має великі
педагогічні можливості:
– сприяє глибокому осмисленню
художньо-естетичного змісту літературного твору, винесеного на обговорення,
висвітлення в ньому вічних проблем людського буття – філософських, соціальних, моральних
принципів.
ІІ. Інтерактивне навчання
Сучасним методом навчання є
інтерактивне навчання, тобто діалогове навчання, в ході якого здійснюється
взаємодія вчителя і учня.
Суть інтерактивного навчання:
— передбачається організація і
розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії,
взаємного вирішення загальних, але значущих для кожного учня завдань;
— навчальний процес організований
таким чином, коли практично всі учні залучаються до процесу пізнання;
— кожен учень вносить свій
особливий індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами
діяльності;
— навчання проходить в атмосфері
доброзичливості і взаємної підтримки;
— в ході інтерактивного навчання
учні вчаться:
– критично мислити;
– вирішувати складні проблеми на основі
аналізу ситуацій і відповідної інформації;
– зважувати альтернативні погляди, думки;
– приймати продумані рішення;
– брати участь у дискусіях;
– спілкуватися з іншими людьми.
Для ефективного застосування
інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний
матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді “ігри
заради самих ігор” ), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
— дати, завдання учням для попереднього
підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
— відібрати для уроку або заняття
такі інтерактивні вправи, які дали б учням “ключ” до освоєння теми;
— під час самих інтерактивних вправ дати учням
час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно
або “граючись” виконали його;
— на одному занятті можна використовувати
одну (максимум-дві) інтерактивну вправу, а їх калейдоскоп;
— дуже важливим є проведення спокійного
глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи
увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
— проводити швидкі опитування, самостійні
домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з
інтерактивними завданнями.
Структура і методика інтерактивного уроку
Коли я передаю знання іншим, я
стаю майстром.
Застосування інтерактивних
технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, вона включає п’ять
елементів.
І. Мотивація.
Мета цього етапу – сфокусувати
увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Суб’єкт
навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати власну
зацікавленість, усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Тут прийоми
можуть бути різні: ситуації, які викличуть подив або зацікавленість, розповідь
учителя, демонстрування наочності. Цей елемент уроку займатиме не більше 5%
часу заняття.
П. Оголошення, представлення теми
та очікуваних навчальних результатів.
Мета – забезпечити розуміння
учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці
і чого від них чекає вчитель. Формулювання результатів інтерактивного уроку для
сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:
Висвітлювати результати
діяльності учнів і бути сформульованими таким чином: “Після цього уроку учні
зможуть…”;
Чітко відображати рівень
навчальних досягнень, який очікується після уроку. Тому воно має передбачати:
обсяг і рівень засвоєння знань учнів, рівень розвитку навичок і вмінь,
формування ставлення учнів до подій, явищ, процесів, що є предметом вивчення на
уроці;
Наводити приклади подібних явищ;
Бути ясним і абсолютно зрозумілим
у розмові.
Правильно сформульовані, а потім
досягнені результати – 90% вашого успіху. Для того щоб почати процес навчання,
потрібно:
Назвати тему уроку;
Звернути увагу на нові слова або
проблемні питання;
“Попросити учнів оголосити
очікувані результати за текстом;
Обгрунтувати оцінювання знань
наприкінці уроку. Цей елемент уроку займатиме не більше 5% часу заняття.
ІІІ. Надання необхідної
інформації
Мета цього елементу – дати учням
достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання
за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового
матеріалу, опанування інформацією за допомогою наочності. Для максимального
ефекту можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина
уроку займає 10-15% часу.
IV. Інтерактивна вправа –
центральна частина заняття.
Її метою є засвоєння навчального
матеріалу, досягнення результатів уроку (50% часу уроку). Обов’язковою є така
послідовність і регламент проведення вправи:
–
Інструктування (2-3 хв.);
– Об’єднання в групи і розподіл ролей
(1-2 хв.);
–
Виконання завдання під керівництвом
вчителя (5-15 хв.);
– Презентація результатів виконання
вправи (3-15 хв.);
– Рефлексія результатів учнями: усвідомлення
результатів роботи.
V. Підбиття підсумків (рефлексія)
уроку.
Функції підсумкового етапу уроку:
– Прояснити зміст опрацьованого;
– Порівняти реальні результати з
очікуваними;
– Аналіз зробленого;
– Висновки;
– Закріпити засвоєне;
– Установити зв’язок між тим, що вже
відомо;
– Навчитися застосовувати знання
у майбутньому.
Стадії підсумкового етапу уроку:
Установлення фактів (що
відбулося?)
Аналіз причин (чому це
відбувалось?)
Планування дій (що робити далі?)
Готуючись до уроків зарубіжної літератури, я заздалегідь даю учням завдання
підготувати матеріал про життя і творчість письменника або поета. Наголошую на
тому, що знати біографію письменника, значить краще зрозуміти його твори.
На уроці ставлю проблемну
ситуацію, залучаю всіх учнів до обговорення і даю можливість кожному із них
висловити свою думку.
В кінці уроку роблю висновок і
таким чином підходимо до домашнього завдання. Часто воно буває у вигляді
творчої роботи.
Висновок
Зарубіжну літературу потрібно викладати як мистецтво
слова, як підручник життя, як діалог культур. І головною задачею викладача на
сучасному уроці літератури є «включення»
до творчої співпраці всіх учнів, організовуючи їх діалог з автором, художнім
текстом, навчаючи обгрунтовувати свої твердження. Вивчаючи на уроках шедеври світової
літератури, потрібно виховувати в учнів справжню шляхетність і толерантність.
Вступай до нас https://bdpu.org.ua/
ОтветитьУдалить